Психологічна підтримка дітей в умовах війни
Війна — це важке випробування для кожної людини, особливо для дітей. У цей час вони потребують не лише фізичної безпеки, а й емоційної підтримки, розуміння та стабільності. Важливо, щоб школа, родина та громада спільно допомагали дітям відчувати захищеність і турботу.
Основні принципи психологічної підтримки
1. Безпека — створюйте для дитини відчуття захищеності: спокійний тон, стабільний розпорядок дня.
2. Щирість — говоріть чесно, але просто, відповідно до віку дитини.
3. Емоційна стабільність — дозвольте проявляти почуття, пояснюйте, що страх і смуток — нормальні реакції.
4. Підтримка звичних занять — навчання, гра, творчість допомагають дитині відчути нормальність.
5. Спільний час — обійми, розмови, сімейні традиції — це найкраща терапія.
Як допомогти дитині впоратися зі стресом
- Обмежуйте перегляд тривожних новин.
- Зберігайте спокій — діти переймають емоції дорослих.
- Використовуйте дихальні вправи, арт-терапію, рухливі ігри.
- За потреби звертайтеся до шкільного психолога або фахівця.
Контакти для допомоги
Національна гаряча лінія для дітей та молоді – 0 800 500 225 (безкоштовно, цілодобово)
Телефон довіри – 1547 (психологічна підтримка)
Онлайн-консультації психологів: https://www.poruch.me
Поради для батьків
- Підтримуйте щоденний розпорядок.
- Спілкуйтеся з дитиною про її емоції.
- Хваліть дитину навіть за невеликі успіхи.
- Створюйте моменти радості та гри.
- Не залишайте дитину наодинці зі страхами.
Практичні інструменти й вправи Дихальні вправи «4-7-8»•
На вдих — рахуємо до 4
• Утримуємо подих — рахуємо до 7
• Видихаємо — рахуємо до 8
— Повторити кілька разів, можна як групову вправу.
2. Картки емоцій
— Намалювати або надрукувати картки з обличчями/емоціями (радість, сум, гнів, зляканість тощо).
— Дитина обирає картку, розповідає, коли відчувала цю емоцію, що допомогло її «заспокоїти».
3. Коло/колективна рефлексія
— На початку або наприкінці уроку: «Як я почуваюся?» / «Що турбує?»
— Хвилинка мовчання або обмін словами підтримки.
4. Тілесні вправи / руханки
— Рухи, що допомагають «заземлитися», наприклад: притиснути ступні до підлоги, покрутити плечі, пом’яукати як кіт тощо.
— Ігри з тілесним контактом (легкі обійми, руки в руки), якщо дитина готова.
5. Метафоричні історії
— Розповідь чи казка, де герой зустрічає труднощі, проходить випробування і знаходить ресурс у собі.
— Попросити дитину продовжити історію: «Як герой долатиме? Що йому допоможе?»
6. «Картки сили / ресурсів»
— Кожна дитина створює свої картки (малюнок чи слово): що її підтримує (друзі, музика, малювання, прогулянка тощо).
— У моменти тривоги вона може «витягати» таку картку й застосовувати зазначений ресурс.
Коли потрібна фахова допомога
Ось сигнали, що дитина може потребувати підтримки від психолога чи психіатра:
• Тривожність чи страх тривають понад кілька тижнів
• Постійні кошмари, порушення сну
• Значне погіршення успішності та концентрації
• Відчуття безнадії, ізоляція
• Прояви самотравмування, суїцидальні думки
• Часті фізичні скарги без медичного пояснення
У таких випадках важливо не зволікати зі зверненням до фахівця
Як та де отримати безоплатну психопідтримку
• У межах Програми медичних гарантій (ПМГ) психологічна чи психіатрична допомога може надаватися безкоштовно через заклади охорони здоров’я.
Телефони та організації:
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0 800 500 225
• Телефон довіри: 1547
• Онлайн-проєкт «Поруч» (ЮНІСЕФ та партнери)
• Волонтерські психологічні служби
• Місцеві громадські організації
Поради для батьків
• Режим новин — обмежуй частоту перегляду інформаційної стрічки
• Контакт і відкритий діалог — регулярно запитуй, як дитина почувається.
• Спільні ритуали — читання, малювання, спільні ігри, пісні.
• Моделювання спокою — діти «ловлять» емоційний стан дорослих.
• Не соромитися звернутись по допомогу — це не ознака слабкості, а відповідальності.
